Книга складається зі світлих спогадів сина письменника та драматурга Миколи Куліша. В часи проживання у харківському будинку «Слово» автор був підлітком, тому це дає змогу сучасним читачам поглянути на ого, Підмогильного, Вишню, Йогансена та інших мешканців цієї відомої будівлі юнацькими очима Володимира. На сторінках описані буденні справи, захоплення, звички, побут, які змінюють героїчні образи літераторів, показуючи, що це були звичайні люди, які теж мріяли, раділи, святкували, сумували, планували, любили, а не лише займалися просуванням української літератури. І це створює разючий контраст між теплотою спогадів і страшною реальністю, яка сталася.