Наше життя – це постійне збирання. Від грибів у лісі – до скарбів істини в хащах світового хаосу. Збирання крихт емоцій і вражень, думок і суджень, кохання і любові, спогадів і сподівань, слів і тиші, мрій і снів. Збирання себе в цілісність. Невтомне, приховане, жадібне прагнення Цілости, яке ми підміняємо словесними химерами на кшталт – щастя, доля, настрій, успіх. Ми вічні і невтомні збирачі, тому що справжня цілісність життя – прихована. І це письмо – теж різновид збирання.