Атмосферне філософське фентезі Ілларіона Павлюка занурює в історію про втрату й спокусу переписати минуле — навіть якщо ціна надто висока. У 1980-х роках, після сімейної трагедії, юний Еміль разом із мамою переїжджає на віддалений острів, де починають відбуватися тривожні й незрозумілі речі. Одного разу хлопчику телефонує померлий брат і втягує його у небезпечну подорож крізь простір і час. Про що книга? Автор поєднує буденність із містикою так, що фантастичні події виглядають природним продовженням внутрішнього стану героїв. Острів із його тишею й ізоляцією перетворюється на простір, сповнений болю, провини й прихованих таємниць. Напруга зростає поступово, без різких стрибків, але з відчуттям постійної тривоги. У центрі історії опиняється тема дорослішання. Емілю доводиться брати відповідальність за себе й за маму, яка зламана горем. Через страхи, сумніви й складні рішення він крок за кроком змінюється. Повторювані образи, як от телефонні дзвінки, темні коридори, порожні кімнати, підсилюють похмуру атмосферу й стають символами пам’яті та втрати. Роман поєднує пригодницький фентезійний сюжет із сімейною драмою та містикою.