Зеленоокий диявол, якого дівчина назвала Люком, сподівався, що вона не витримає важкості свого існування й самотності та дуже швидко здасться, адже безсмертя не рятує від голоду, холоду й болю. Проте опір йому — єдине, що залишилося в Адді, яка не втрачала надії зрозуміти його й, можливо, навіть перемогти. Тож щороку він просив її здатися, й щороку вона відмовляла. Існуючи лише як муза для художників протягом кількох століть, дівчина щодня вчилася закохуватися заново. Тому, її життя перевертається догори дриґом, коли їй трапляється той, хто може закохатися у відповідь.